ПРО ВIРУ НАШУ

Були діди-прадіди наші першими, що поклонялися Сварогу-Триглаву, який панує над трьома Світами — нашому Божеству-Трійці, що воно і Дажбогом, і Перуном, і Світовидом є.

І чули наші пращури Бога в небесах, й зажили великої слави вони. Співали вони славу Дажбогу — Діду Божому й нашому, що Праву створив і Небеса собою закріпив, і Перуну, що у Яві колесо життя нашого обертає, й Світовиду, що, після кінця нашого земного життя, нас у Наві береже.

Над усі народи любив наших дідів-прадідів єдиний многопроявний Бог-Сварог. І коли грів їх, як Сонце-Дажбог, і коли проливався на землю водою, як Мокоша та Дана. І коли давав сили та мужності їм, як Перун, і коли дива творив, як Див, і коли опікувався життям їхнім та вчив їх, як Велес.

Були наші прадіди онуками Дажбожими, онуками Сонця. Вони шанували Сонце й Вогонь і вклонялися їм, шанували Святі річки наші. То й ми любимо довго-довго на вогонь та воду дивитися — це і звеселяє, і бентежить нас.

Священними деревами наших прадідів були Дуб — дерево Дажбога і Перуна та Верба. Богам своїм молилися вони у священних гаях.